понеділок, 17 квітня 2017 р.

Мелодія кави...

Роман  "Мелодія кави у тональності кардамону" (автор Наталія Гурницька), я прочитала давно, у 2014 році.
Тоді встигла  побувати у Львові, зробити там знімку.
Роман захопив, надихнув і вразив.

Перечитувала його багато разів.
Потім книгу подарувала своїй бабці.  Події романа мені, деякою мірою, нагадали  історію моєї прабабці, теж Анни.
Книгу прочитала чи не вся наша велика родина, а жінок у ній багато.

Нещодавно, взимку 2017 року,  насолодилася продовженням роману-передчуття "Мелодія кави у тональності сподівання".
Списалася з авторкою через соціальну мережу, вона мені відписала.

Розумію, яке надвантаження має письменниця: зустрічі з читачами, презентаіції тощо.
Пані Наталія Гурницька люб'язно  відправила мені посилку з книгами (я просила автограф для себе, для бабулі Ніни), маленькими презентами-підставочками для кави та власним щемним автографом на мою адресу.

Днями моя бабця Ніна, якій я віддарувала першу частину роману,  отримала книгу продовження з персональним зверненням  від авторки роману.

Дякую вам, пані Наточко!
Нехай вас окриляє натхнення на написання третьої частину роману і примножує ваш щирий дар письменниці.



5 коментарів:

  1. Дуже давно заходила на твій Блог.. Скільки тут цікавого і захопливого!!! Дуже зацікавила інформація про книги, а я, на жаль, і не чула про них... А хотілось би прочитати..

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Наталочко! Читай. Маю надію, що тобі буде до смаку.

      Видалити