неділя, 17 вересня 2017 р.

Цитата недели

Жизнь похожа на чашу весов: если в одном месте хвалят, то в другом считают последним негодяем.
                                                                                                    Симеон Афонский

четвер, 14 вересня 2017 р.

Счастье

Вчера ко мне приходило счастье. Оно было одето в осень, пахло разноцветными дождями и почему-то пряниками. Мы сидели на кухне, я угощал его горячим чаем, а оно добавляло в него насушенные за август лепестки опавших звезд.

Потом оно село на мой подоконник и тихонько запело. Оно пело о светлом, о важном, о любимом, о том, что молча живет в сердце и делает руки нежными, оно пело о смехе людей, похожим на теплый янтарный ветер, и о мокрых от росы тропинках, ведущих к тому, что ищет каждый.

Мы провели вместе всю ночь. Оно то птицей садилось на плечо, то мягкой урчащей кошкой лежало на коленях. А утром оно засобиралось в путь, извинялось, обещало обязательно заглядывать на огонек, потом накинуло на тонкие плечики радугу, раскрашенную детскими снами, и вылетело за дверь.

Но я рада, потому что обернувшись на пороге, оно сказало мне, что идет к тебе. Встречай!
                                                                                         Аль Квотион

неділя, 3 вересня 2017 р.

Цитата недели

Многие, которые кажутся друзьями, на самом деле не суть друзья, и наоборот, некоторые, не кажущиеся друзьями, на самом деле друзья.
 Демокрит, древнегреческий философ

четвер, 31 серпня 2017 р.

Квіти серпня

Квіти і трави серпня ще строкаті у своїх кольорах літа.
Хміль - це найвища трав'яниста рослина  на терині України, що має суцвіття у вигляді шишечок.

 Не знаю, що це за трав'яниста рослина. Квіти мають синій та фіолетовий кольори.
Розторопша лікарська. Її часто культивують на городах як декоративну рослину.
Флокси вже не такі повні у цвітінні, але радують цвітом, і запахом.

 Якась травичка-жмичка ніжить своїм цвітінням навколо все, і навіть цю комашку.
Осінні кольори ще попереду. Вдивляємося і запам'ятовуємо цей подих лінього дня. 

четвер, 24 серпня 2017 р.

Улюблена поезія


Вечірнє  сонце,  дякую  за  день!
Вечірнє  сонце,  дякую  за  втому.
За  тих  лісів  просвітлений  Едем
і  за  волошку  в  житі  золотому.

За  твій  світанок,  і  за  твій  зеніт,
і  за  мої  обпечені  зеніти.
За  те,  що  завтра  хоче  зеленіть,
за  те,  що  вчора  встигло  одзвеніти.

За  небо  в  небі,  за  дитячий  сміх.
За  те,  що  можу,  і  за  те,  що  мушу.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  всіх,
котрі  нічим  не  осквернили  душу.
За  те,  що  завтра  жде  своїх  натхнень.
Що  десь  у  світі  кров  ще  не  пролито.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  день,
за  цю  потребу  слова,  як  молитви. 
Ліна Костенко

неділя, 20 серпня 2017 р.

Цитата недели


Молчанье - щит от многих бед,
а болтовня всегда во вред.
Язык у человека мал,
но сколько жизней он сломал!
Себастьян Брандт

неділя, 6 серпня 2017 р.

Цитата недели


Приятное зрелище - спокойное море,
но еще приятнее - мирное состояние духа.
                                          Преподобный Нил Синайский

вівторок, 1 серпня 2017 р.

Притчи по вторникам. Два ведра


У человека было два ведра, и в одном из них была трещина.
В течение двух лет, он нес воду домой, но одно ведро было всегда полным, а другое наполовину пустым, потому что вода просачивалась через трещину по дороге.
Целое ведро очень гордилось своей целостностью и задавалось перед треснутым ведром. А ведро с трещиной стыдилось, что может удержать только половину воды по дороге.
Не выдержав стыда, ведро заговорило с водоносом: — Я неудачник. Я неумеха, мое существование нелепо и бессмысленно. Из-за трещины я не могу удержать воду… Почему же ты не выбросишь меня? Но человек ответил дырявому ведру: — А ты видело цветы у обочины дороги, по которой я ношу воду? Они растут только с той стороны где где проливается вода. Но с другой стороны только пыль. Ты не знало о том, что я специально посадил семена цветов на дороге, зная о твоем "недостатке — трещине". Уже два года я украшаю этими цветами свое жилище на радость моей любимой.

неділя, 30 липня 2017 р.

Цитата недели

Прежде чем осуждать кого-то возьми его обувь и пройди его путь, попробуй его слезы, почувствуй его боли. Наткнись на каждый камень, о который он споткнулся. И только после этого говори, что ты знаешь - как правильно жить.
                                                                                           Далай Лама

вівторок, 25 липня 2017 р.

Притчи по вторникам. Два бурундука

Сидят два бурундука под теплым сентябрьским солнцем и один спрашивает второго:
— А скажи, брат, а в чем смысл жизни?
Подумал второй и говорит:
— Помнишь прошлый год, брат? Засуха, лес горит, есть нечего, лисы — голодные, мы — голодные.
Всю осень и зиму только и успевали крутиться, чтобы выжить. И смысл этот — не искали. Выходит тогда он, этот смысл, был?
А вот смотри сейчас, брат. Мы — в безопасности, лис — нет, люди — не трогают, еды — много и уже на всю зиму запасы собрали. Жизнь — путём. Но мы ищем ее смысл. Значит, мы его потеряли?

неділя, 23 липня 2017 р.

субота, 22 липня 2017 р.

Городина на балконі

 Для домашнього улюбленця насіяли травички. Вона зійшла за 2 дні. Рекорд. Зазвичай сходить  довше. На вулиці дуже тепло і вона росте прискорено.

Цей базилік має приємний лимонний смак. Дуже екологічний домашній продукт, бо поливаю лише водою, розведеною з золою.
Чи бути  врожаю балконних помідорів у цьому році? Зараз тільки цвітуть. Побачимо. Всім гарної літньої пори. 

четвер, 20 липня 2017 р.

Про будні липня. Львів

Вуличні прикраси. Вони привабливі, самобутні, оригінальні. Кожну деталь можна розглядати безкінечно.
Я маю вподобання до вуличних прикрас.
Такими є велосипеди, або як тут, кажуть ровери.


Незабутня атмосфера міста-магніта - Львова манить щоразу.
Ну скільки б, здавалося інсталяцій-приваб, для туриста можна відшукати? Зважте, що все це в одному місті і місці (в центрі Львова) на площі Ринок.
Вуличних цікавинок багато, і вони на кожному кроці.

Кафе "Фіксаж". Побувайте у ньому. Такої кількості фотоапаратів, меблів давнини, ви мало де знайдете. Атмосфера кав'ярні  хороша.



Двері  Домініканського собору надзвичайно гарні.

Живі статуї у Львові - цікавинка міста.

Ці хлопці зазивають зробити фото на плетених із соломи козликах. При чому примовляють кумедні промовки, шуткують, сміються. Позитив.

Назва цього ресторанчику "Сідло".

 Навпроти будинку Потоцьких купа різнокольорових парасольок.

Церков у місті багато, побудовані вони, починаючи з ХІІ століття. Чи не найвищий розквіт будівництва в галузі архітектури. Це моє враження і відчуття.


Традиційна фотографія біля театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. 
У мене виникло бажання подивитися ще і ще на деталі старих двориків, церков, вулиць і вдивитися у них. Завжди знайдеться новинка для пізнання.
До зустрічі, і дякую тим, хто був поруч. 

середа, 19 липня 2017 р.

Про будні липня. Частина передостання

Недаремно кажуть: "Готуй сани влітку".
Цим  гігантським санчатам така кількість років, що важко згадати, коли вони з'явилися у нашої бабусі.
Їх використання у господарстві строкате: це і катання, і перевезення вантажу, речей. Мені видається, що це раритетний реманент, по теперішніх часах,  річ затребувана.
Пригадую, що і у нас, вдома, теж була така сама дитяча ванночка. Їй не менше 40 років. Замислимося: скільки поколінь дітей вона випестила своєю силою води та різнотрав'я!?
Зараз слугує для набору води і поливу рослинності на городі. Ось така її  далеко не остання історія.
Тачка ще зовсім новенька, бо стара вже мала великі діри. Ці предмети ніби-то створені  один для одного: трава і тачка. Натюрморт жителя села чи дачника.
Граблі у господарстві різної кількості. Зараз пора збору сіна, а робочі руки завжди радо вітаються.
Дрова на зиму так старанно викладені і тримаються у сухому місці. Пахне  у цій шопці деревом, смолою.
Березові дрова - гарні для тепла. Основний їх недолік - це великий вміст смоли.

Оце так ножиці. Будь-яка кравчиня позаздрить.
Моя бабця ними купу речей розкроювала. Вони важкі на вагу. Знаю, що їх возили час від часу до міста майстрові - для наточки.

Кожна кімната має свої декоративні прикраси.
Тут картинки на тему краєвидів, сценки життя місцян та так часто використані в інтер'єрі будинку  - роги оленя.

Моя улюблена тема - лієчка для поливу.

вівторок, 18 липня 2017 р.

Про будні липня. Частина наступна

Качині історії цих мешканців кожного дня мають своє продовження: плескання у міні-тазику, споживання свіжої води, ховання у затінок, пещення  на сонечку, ночівля у затишному місці. Гарненькі ці манюні.

Корівка, після паші, вже йде додому на відпочинок. Потім обід, і як годиться -  відпочинок, а там знову на пашу. Трава на ній солодша, і спілкування серед своїх веселіше.

Коти. Їх граційність і природність позування перед фотоапаратом, належить мабуть, тільки їм.
Домашнє варення, вже готово до зимових частувань. Ягоди, що виросли на ділянці  власного саду, чи не найкращий харч.

Бабця приручила курочку їсти хлібець із її рук.
Це нагадує мені дивовижну  історію з книги "Сузір'я курки" (автори С. Андрухович та М. Прохасько). Прочитайте цю книгу.  Вона про історію дитинства та старість, про єднання природи.
У мене споглядання на  це дійство (годування) було безпосереднім, і  воно магічне. Зв'язок між живими істотами у людей, що так близько до проди  - грандіозний.



Хтось із котів любить відпочивати у тіні, хтось на сонечку. Обидвом комфортно.
Одним словом  літо триває.
Писанина ще буде...