неділя, 28 лютого 2016 р.

пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Найпершим завжди тяжко





Ось які ці квіти ніжності. Кожного дня вони змінюються, ждуть, що знову прилине весна, а вона вже на порозі.
Чекаємо.

вівторок, 23 лютого 2016 р.

Пригода з їжаками



Якось улітку родина їжаків поселилася у лісі. Погода стояла чудова, було гаряче, і їжаки цілий день гралися у затінку дерев або пустували на полях поблизу лісу, бавилися у хованки поміж квітів, ловили мушок, аби підживитися, а коли приходила ніч, засинали на купках моху поблизу нірок.

Та ось одного дня вони побачили, що листя з дерев уже опадає. Наближалася осінь! Листки падали і падали. Їжаки бавилися, ганяючись за ними. Тим часом ночі ставали щораз холодніші і їжаки спали, вкриваючись сухим листям. Холод наступав із кожним днем. Часом на річці вже місцями можна було побачити лід. Невдовзі сніг присипав опале листя, їжаки тремтіли від холоду цілісінькими днями, а й уночі не могли стулити очей, так було зимно.

Увечері вирішили притулитися одне до одного, щоби зігрітися, але у ту ж мить розбіглися на всі боки: голками лише зранили собі носики і лапки. Знову несміливо наблизилися одне до одного, та на цей раз покололи писочки. Ще і ще збігалися вони докупки, і кожен раз історія повторювалася.

Їм конче треба було знайти спосіб, аби бути близько одне до одного: птахи грілися, тулячись докупи, так само робили кролики й інші звірята.

Відтак вони делікатно, поволі, кожного вечора наближалися одне до одного, аби зігрітися, але не поколотися. Вони дотримувалися стількох заходів безпеки. Нарешті відшукали відповідний спосіб.

Пориви вітру вже їм не заважали. Тепер вони могли спати усі разом і в теплі.

Чи не здається тобі, що мали б існувати так само «Десять заповідей сердечности»? Вони могли б виглядати приблизно так:

Позаяк сердечність можлива, не існує жодної причини, аби обходитися без неї.

Щодня бодай трохи розмовляйте одне з одним.

Безперестанно намагайтеся ставати ліпшими.

Поважайте себе.

Виявляйте співчуття до інших.

Будьте увічливими. Любов не припускається поганих манер.

Відкривайте у людях добрі і гарні риси, навіть тоді, коли вони роблять усе, аби це приховати.

Не бійтеся розходжень і сварок: лише мертві і байдужі ніколи не входять у суперечку.

Не дозволяйте, аби вами оволодівали роздратування і щоденна суєта.

Усміхайтеся! Це підтримує працю серця й оберігає перед прикрощами.

неділя, 21 лютого 2016 р.

Цитата недели

Фото - Анастасии Терещенко

Можно всю жизнь прожить на солнечной стороне Земли с дождём в сердце.

Можно быть ребёнком весны, а оживать только осенью.

Можно иметь горячий нрав, никогда не покидая своей льдины.

Можно зевать во время самого невероятного приключения или замереть от восторга, наблюдая как растворяется сахар в стакане горячего чая.

Весь Мир вокруг выглядит так, как вы его видите.

И Жизнь любит вас ровно настолько, на сколько вы вызываете в ней взаимность.

понеділок, 15 лютого 2016 р.

Казка про золоту рибку


Художник - Чайльд Гассам

Була собі золота рибка. Одного дня вона взяла всі свої сім талантів і поплила шукати щастя. Ще не відпливши далеко, зустріла вугра.

«Агов, рибко, куди пливеш?»

«Шукаю щастя», - гордо відповіла золота рибка.

«Тоді ти дуже правильно приплила, - промовив вугор. - Усього за чотири таланти я можу продати тобі такий плав-ник, з яким ти попливеш удвічі швидше».

«Чудово!» - не могла стриматися від радости золота рибка. Вона заплатила, взяла плавник і поплила набагато швидше, ніж до того.

Незабаром дісталася до місця, де жила каракатиця.

«Агов, рибко, куди пливеш?»

«Шукаю щастя», - відповіла золота рибка.

«І знайшла вже, сестричко? - запитала каракатиця. - Якщо хочеш, я можу відступити тобі за дуже вигідну ціну гребний гвинт, завдяки якому ти зможеш плисти ще швидше».

Золота рибка за решту талантів купила собі гвинт і помчала далі, удвічі швидше.

Скоро добралася до місця, де жила акула. Та привіталася з золотою рибкою: «Агов, рибко, куди пливеш?»

«Шукаю щастя», - відказала золота рибка.

Акула роззявила пащу і, вказуючи на неї, промовила: «Ти вже його знайшла. Якщо хочеш зекономити час, то пливи навпрошки».

«О, як я тобі вдячна!» - радісно вигукнула золота рибка і чимхутчіш заплила в пащу акули, яка її зі смаком схрупала.

© Бруно Ферреро



неділя, 14 лютого 2016 р.

субота, 13 лютого 2016 р.

В очікуванні цвітіння

Мої перші квіти весни. Я їх люблю безмежно. На моєму балконі вони ось-ось почнуть цвісти. До весни залишилося по календарю трохи більше 10 днів. Чекаю на повне цвітіння. 




середа, 10 лютого 2016 р.

Рецепт

Сделайте такое варенье. Рецепт очень прост, а главное действенен. Половину лимона с цедрой надо нарезать мелко на блюдце (чтобы сохранить сок), так же на блюдце нарезать покрошить мелко 7-8 долек чеснока средней величины. Всё это поместить в пол литровую стеклянную банку, залить холодной кипячёной водой и поставить на 4 дня в тёмное место, а затем в холодильник (лимон и чеснок из жидкости не вынимать).

Принимать надо по 1 стол. ложке утром за 20 минут до еды,  а маленьким детям по десертной ложке.
Когда жидкости в банке останется мало, надо сделать новую порцию состава (перерыва в приёме лекарства быть не должно до самой весны). Только тем, у кого заболевания ЖКТ, нельзя этот состав принимать.

Этот рецепт предлагают от  заболевания гриппом.

Не болейте. И если хотите, то попробуйте. 

вівторок, 9 лютого 2016 р.

Мера райской радости

Жил-был человек, который непрестанно жаловался на свои беды. Он мог перечислять их день и ночь, помнил каждую свою неприятность.

- Вот, - думал человек тот, - когда предстану перед Господом, Он спросит меня: «Расскажи о страданиях своих, чтобы Я выбрал тебе меру райских радостей, соизмеримую с твоими страданиями».

А потому все горести свои, как крупные, так и мелкие, он записывал в отдельную тетрадь, чтобы не упустить чего ненароком при докладе Богу и радости райской не лишиться.

И вот умер человек тот и предстал перед Господом. И сказал ему Господь:

— Расскажи мне о радостях, которые ты испытал в жизни. Не смогу Я без этого определить, к какой мере райской радости ты готов.

И ничего не смог ответить человек тот, потому что радости свои не считал, а считал только беды.

понеділок, 8 лютого 2016 р.

Прошу прощения у всех

Прошу прощения у всех 
И низко кланяюсь пред вами, 
Кого ввела в какой-то грех, 
Кого обидела словами. 

Кому я повод подала 
О мне подумать с осужденьем, 
Кого в соблазн тайком ввела 
Своими видом иль движеньем. 

Кому ответить не смогла 
Взаимной дружбой иль любовью, 
Кому в беде не помогла, 
Чьи раны истекали кровью. 

Прошу прощения у всех, 
Кому помочь я не успела, 
У тех, чей вызывала смех, 
Когда была я неумелой. 

Прошу прощенья и у вас, 
Каменья кто в меня кидали, 
Когда я падала не раз 
И мне руки не подавали. 

Прошу врагов меня простить, 
Хоть вас врагами не считаю. 
Я не хочу ни в чем вам мстить 
И видеть в вас друзей мечтаю. 

Прошу прощенья у Творца, 
Что чад Его люблю я мало, 
Прошу Небесного Отца, 
Чтоб к ним любви мне больше дал Он!
Валентина Бершадская

неділя, 7 лютого 2016 р.

Цитата недели


Освободите свое сердце от ненависти — простите всех, на кого вы были обижены.

 Освободите свое сердце от волнений — большинство из них бесполезны.

 Ведите простую жизнь и цените то, что имеете.

Отдавайте больше.

Ожидайте меньше.

середа, 3 лютого 2016 р.

Любимая поэзия. А меня не учили стареть


А меня не учили стареть,
А меня умирать не учили.
Луч небесный однажды вручили
И велели сиять и гореть.

Каждый год, каждый день, каждый час,
Не дымя, не чадя, не сгорая,
Вопреки, несмотря, невзирая,
Освещая и тех, кто погас.
Лариса Миллер

вівторок, 2 лютого 2016 р.

Притчи по вторникам. Трое кочевников


Трое кочевников остановились в пустыне на ночлег. Вдруг небо озарилось сиянием, и они услышали голос:

- Идите в пустыню и соберите столько гальки и камешков, сколько сможете унести с собой.

- Что за глупости? — возмутились кочевники. — Нам предлагают собирать мусор?! Настоящий Бог сказал бы нам, как уничтожить бедность и страдание. Он научил бы нас, как предотвратить войны, и открыл бы великие тайны.

Пока двое возмущались и так рассуждали, третий из них положил в свою сумку столько камешков, сколько смог унести.

Утром кочевники двинулись в путь. Не сразу третий из них заметил в своей сумке свечение: обыкновенные камни за ночь превратились в бриллианты.