вівторок, 28 квітня 2015 р.

Притча про жінок

В одному місті відкрився магазин, де жінки можуть вибрати і купити собі чоловіка. Біля входу вивіска з правилами роботи магазину такого змісту:
1. Ви можете відвідати магазин тільки ОДИН РАЗ.
2. У магазині 6 поверхів, якість чоловіків підвищується зі збільшенням порядкового номера поверху.
3. Ви можете вибрати будь-якого чоловіка на поверсі або піднятися на верхній поверх.
4. Забороняється повертатися на нижній поверх.
Одна жінка вирішила відвідати цей самий «Магазин чоловіків», щоб знайти собі супутника. Прочитавши біля входу на перший поверх вивіску: «Чоловіки, які мають роботу», – вона йде відразу на другий поверх.
Вивіска на другому поверсі: «Чоловіки, які мають роботу і люблять дітей». жінка йде на третій. Вивіска на третьому поверсі: «Чоловіки, які мають роботу, люблять дітей і надзвичайно красиві». «Ух ти», – подумала жінка, але все ж таки пішла на четвертий поверх. Вивіска на четвертому поверсі: «Чоловіки, які мають роботу, люблять дітей, сліпучої краси і допомагають по господарству». «Неймовірно! – Вигукнула жінка. – Мені дуже важко встояти!» Але все ж піднімається на п’ятий поверх. Вивіска на п’ятому поверсі: «Чоловіки, які мають роботу, люблять дітей, сліпучої краси, і допомагають по господарству і дуже романтичні ». Жінці дуже захотілося залишитися на цьому поверсі і вибрати собі пару, але, все ж вона, подолавши себе, пішла на останній поверх. І на шостому поверсі побачила вивіску наступного змісту: «Ви на цьому поверсі відвідувачка № 31456012, тут немає чоловіків, цей поверх існує лише для того, щоб зайвий раз довести, що межі жіночим запитам немає. Дякуємо за відвідування нашого магазину!».
А прямо напроти цього магазину був відкритий «Магазин дружин». На першому поверсі знаходилися «Гарні жінки». На другому - «Гарні жінки, що люблять займатися сексом». Які жінки були на інших поверхах, залишилося невідомо. ТУДИ НІХТО НІ РАЗУ не зайшов.

неділя, 26 квітня 2015 р.

Цитата недели

Изо всех сил старайся очищать себя от зла к людям. Ибо накапливая в себе зло к людям, накапливаешь яд, который рано или поздно убьет в тебе человека.

                                                                                           Николай Сербский

четвер, 23 квітня 2015 р.

Добрі поради спілкування за Іржі Томаном

Намагайся сконцентруватися на людині, з якою спілкуєшся. Звертай увагу не тільки на слова, а й на звук голосу, міміку, жести, позу.

Покажи тому, хто з тобою говорить, що ти його розумієш. Це можна зробити, якщо повторити зміст сказаного.

Не висловлюй оцінок.

Не давай порад. Оцінки й поради, навіть, якщо вони даються з найкращих побажань, обмежують свободу висловлювань, заважають виділити суттєві моменти.

Природа дала людині один язик і два вуха, щоб вона слухала інших удвічі більше, ніж говорила сама.

Уміння гарно говорити — це мистецтво. Не мовчіть, якщо: є шо сказати, або якщо хочете звернути на себе увагу. Але ніколи не забувайте старе прислів'я: "Слово — срібло, мовчання — золото", а також висловлювання Ж. де Лабрюйера: "Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто, що сказали багато".

Докладіть зусиль, щоб сподобатися слухачам і завоювати їхню прихильність — посміхайтесь! ("Той, у кого нелюб'язне обличчя, не повинен відкривати крамницю").

Слідкуйте за своєю мовою: не говоріть голосно, бо подумають, що ви нав'язуєте свою думку; не говоріть занадто тихо, партнери постійно будуть вас перепитувати; говоріть не поспішаючи; контролюйте своє дихання.

Говоріть заради досягнення мети (використовуйте технічні прийоми: пришвидшуйте темп мовлення, підвищуйте голос, змінюйте тембр, жестикулюйте; використовуйте у своїй мові метафори, порівняння, відмовтеся від канцеляризмів, мовних штампів).

Пам’ятайте: ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них. Усміхайтеся — і вони усміхатимуться у відповідь, а якщо дивитися на них, насупившись, вони відповідатимуть тим самим. Хто любить людей, того й люди люблять.

Приязність здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка.

Цікавтеся людьми, що вас оточують, їх роботою, турботами й радощами. Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не виявляє зацікавлення справами інших людей.

середа, 22 квітня 2015 р.

Как поживаешь?

Если бы мы могли посмотреть достаточно глубоко в глаза людей, мы увидели бы их сомнения, боль, печаль, гнев — все их чувства. Однако это те эмоции, которые люди не хотят показывать. На Востоке и даже на Западе показать себя в печали или гневе означает потерять лицо. Мы стараемся скрыть свои слабости от других и от себя. Мы как бы поддерживаем молчаливое соглашение: «Я не буду заглядывать в твою душу, если ты не будешь заглядывать в мою». Мы считаем признаком хорошего воспитания не проникать под маски, которые носят люди. В результате мы редко видим сущности людей. Когда люди здороваются, они редко смотрят друг другу в глаза. В ответ на вопрос: «Как поживаешь?» — мы автоматически отвечаем: «Отлично!» Как же это далеко от традиционного приветствия африканцев: «Вижу тебя!», которое описывают путешественники.
Александр Лоуэн

понеділок, 20 квітня 2015 р.

Притчи по вторникам

Один человек стал публично оскорблять Омара Хайяма:
– Ты безбожник! Ты пьяница! Чуть ли не вор!
В ответ на это Хайям лишь улыбнулся.
Наблюдавший эту сцену разодетый по последней моде богачь в шелковых шароварах спросил Хайяма:
– Как же ты можешь терпеть подобные оскорбления? Неужели тебе не обидно?
Омар Хайям опять улыбнулся. И сказал:
– Идем со мной.
Человек проследовал за ним в запыленный чулан. Хайям зажег лучину и стал рыться в сундуке, в котором нашел совершенно никчемный дырявый халат. Бросил его богачу и сказал:
– Примерь, это тебе под стать.
Богач поймал халат, осмотрел его и возмутился:
– Зачем мне эти грязные обноски? Я, вроде, прилично одет, а вот ты, наверное, спятил! – и бросил халат обратно.
– Вот видишь, – сказал Хайям, – ты не захотел примерять лохмотья. Точно так же и я не стал примерять те грязные слова, которые мне швырнул тот человек.

Автор неизвестен

неділя, 19 квітня 2015 р.

Синій зошит. Мирослав Дочинець

Цю книгу з автографом від автора "Синього зошита" я отримала в день народження від доброї знайомої.  Катерино Леонідівно, вдячна тобі за книгу-подарунок. Читається легко, перечитується з задоволенням.

Це особлива книга. Її можна читати з будь-якого місця, гортаючи сторінки як уперед, так і назад. Повертаючись і перечитуючи.

«Синій зошит» – це крихти спостережень, одкровень, зауваг і мудрих приписів, «кристали днів світящих» карпатського мудреця, чий багатющий досвід і ліг в основу книги.

Про що ж «Синій зошит»? Про те, що нас оберігає в цьому світі; що є Домом душі і від чого просвітні наші дні; про чудесне і нове; про фарби серця; про ціни і цінності; про вершини і рівнини; про вітаміни радості; про очі провидіння; про те, що написано на заплющених повіках; про закон ноги і сліду; про плин довголіття; про закон множення і примноження; про те, в чому слабість і в чому сила українства; про нитки, що ведуть у вічність; про те, що ми їмо і що їсть нас; про ліки під руками і… ногами; зрештою – про силу і красу нашого «густого родового слова», яким це написано. А ще – «Скриня маленьких секретів», які можуть прислужитися нам у щоденному тривку.

Ця книга є розрадою і покликом водночас. Покликом – ставати доконечно тою людиною, якою нам суджено бути. Наповнювати собою порожнечу в собі. І заповнювати порожнечу світу собою. А розрада – в найпростішому: відчувати, що ти живий! І яким би світ не був, не треба забувати, що він – Божий.
Про автора читаймо тут http://miroslav-dochinets.com

Цитата недели


Господь, посылая весну, говорит нам: «Попробуй еще раз!»

Роберт Орбен

субота, 18 квітня 2015 р.

Скороговорки для маленьких детей

На дворе трава, на траве дрова. Не руби дрова на траве двора.

Поля поле полет, Коля колья колет.

По траве тропа протоптана.

У Аграфены и Арины растут георгины.

Пошла Поля полоть в поле.

Маргарита собирала маргаритки на горе. Растеряла Маргарита маргаритки во дворе.

У пенька опять пять опят.

Семь суток сорока старалась, спешила, себе сапоги сыромятные шила.

Хитрую сороку поймать морока, а сорок сорок - сорок морок.

Кукушка кукушонку купила капюшон. Кукушкин кукушенок в капюшоне смешон.

Батон, буханку, баранку пекарь пёк спозаранку.

Съел молодец тридцать три пирога с пирогом, да все с творогом.

Как хорош пирожок - внутри творожок.

Съел Валерик вареник, а Ванюшка ватрушку.

У ежа и ёлки иголки колки. У ежа ежата, у ужа ужата.

Белый снег, белый мел. Белый заяц тоже бел. А вот белка не бела - белой даже не была.

Носит Сеня сено в сени, спать на сене будет Сеня.

Везет Сенька Саньку
С Сонькой на санках.
Санки скок -
Сеньку с ног,
Саньку в бок,
Соньку в лоб -
Все в сугроб.

У Сони сани с горки едут сами.

По семеро в сани уселись сами.

Жужжит над жимолостью жук, зеленый на жуке кожух.

Жу-жу, жу-жу.
Я на ветке сижу.
Я на ветке сижу,
Букву "Ж" все твержу.
Знаю твердо букву эту.
Я жужжу зимой и летом.

У нас на дворе подворье погода размокропогодилась.

Гроза грозна, грозна гроза.

Ехал Грека через реку,
Видит Грека - в реке рак.
Сунул Грека руку в реку.
Рак за руку Греку - цап"

Глядят галчата на грачат, галдят грачата на галчат.

Ты нас мама, не ищи, щиплем щавель мы на щи.
В роще, травы шевеля, мы нащиплем щавеля.

Топали да топали,
Дотопали до тополя,
До тополя дотопали,
Да ноги все протопали.

На горе дубы, под горой грибы.

Дятел дерево долбил, деда стуком разбудил.

Два щенка щека к щеке грызли щётку в уголке.

Шесть мышат в шалаше шуршат.

Не жалела мама мыла,
Мама Милу мылом мыла.
Мила мыла не любила,
Мыло Мила уронила.

Вёз корабль карамель,
наскочил корабль на мель.
Матросы две недели
карамель на мели ели.

Белый снег. Белый мел.
Белый сахар тоже бел.
А вот белка не бела.
Белой даже не была.

Купили Валерику и Вареньке
Варежки и валенки.

Полосатые паласы
Полоскала дочка Власа.
Полоскала, полоскала -
Полосатой речка стала.

Косарь косил, косу носил,
Коси, коса, пока роса.
Роса долой - косец домой.
Коса косит гладко,коса любит лопатку,
Лопатка песочек, косец - пирожочек.

Кукушка кукушонку купила капюшон.
Надел кукушонок капюшон,
Как в капюшоне он смешон!

Макару в карман комарик попал.
Комар у Макара в кармане пропал.
Про это сорока в бору протрещала:
"В кармане Макара корова пропала!"

Сорок сорок воровали горох,
Сорок ворон отогнали сорок.
Сорок орлов напугали ворон,
Сорок коров разогнали орлов.

Задали в школе детям урок:
Прыгают в поле сорок сорок.
Десять взлетели, сели не ели.
Сколько осталось в поле сорок?

Петр Петрович, по имени Перепелович
пошел погулять,
Поймал перепелку, пошел продавать.
Пронес по рынку, просил полтинку,
Подали пятак, он продал и так!

Ходит квочка около дворочка,
Водит деток около клеток.

Дарья дарит Дине дыни.

Юлька-Юленька-юла,
Юлька юркая была,
Усидеть на месте Юлька
Ни минуты не могла.

Колокол переколоколовать, да перевыколоколовать.

Четыре утайки у девочки Тайки,
Мчатся за Тайкою девочки стайкою.
Пятки стучат, глазки блестят:
Нынче девчонки ребят обхитрят.

Пошел Ипат лопаты покупать,купил Ипат пять лопат.
Шел через пруд, зацепился за прут.
Упал в пруд Ипат, пропали пять лопат.

Тень-тень-потетень, весь день, где пень -
Заплетаю плетень, и прирасплетываю.

У ёлки иголки колки.

Этой щеткой чищу зубы,
Этой щеткой башмаки,
Этой щеткой чищу брюки,
Все три щетки мне нужны.

В роще щебечут стрижи,
Чечетки, щеглы и чижи.

В цветнике цветут цветы.

Бегают две курицы прямо на улице.

середа, 15 квітня 2015 р.

Мами у світі тварин

Слониха і слоненята

 Мама коали
 Мама білого ведмедя
 Мама панди
 Мама орангутанга
Мама овечки

вівторок, 14 квітня 2015 р.

Дозріває балконна городина




Планувала  і тепер  показую свою  балконну городину.
На першому фото, а це 7 березня,  вона - насіннячко, на наступних - це 13 квітня, вона - ось така. Зійшли петрушка та кріп. 

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Післявеликодні роздуми


Наступив Великдень – найтепліший день цього року поки що. Температура повітря була за 20 градусів. Сім’єю ми ходили до лісу, аби розговітися.

Тож ми віднайшли місце у сосновому лісі,



розпалили багаття. 


Дуб ще не прокинувся від зимового сну, але він мудрий, знає, що ще можливі приморозки. 


Сосна – окраса лісу. Обнімаю дерево і мрію про найзаповітніше.


Руді лісові мурашки вже ведуть активну будівельну роботу.




А таким був наш пасхальний стіл. Смачно й поживно!




Всім доброго і мирного тижня!

середа, 8 квітня 2015 р.

Три возраста


Три возраста человека: молодость, средний возраст и «Вы сегодня чудесно выглядите!».
От себя добавлю есть ещё один возраст: "Вы прекрасно держитесь"!

Кардинал  Фрэнсис  Спеллман

вівторок, 7 квітня 2015 р.

Притчи по вторникам

Один мудрец сказал: «Самое лучшее лекарство для человека — любовь и забота»…
Кто-то переспросил: «А если не поможет?» 
Мудрец ответил: «Увеличьте дозу!»

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Будинок із номером - 45


Складно повірити, але я зайшла в кімнату будинку під назвою і номером - "Мені - сорок п’ять". 
Як тут? Все так само,  як і було: сонячно, світло, на карнизах легкі штори, у вікно заглядає гілка улюбленої вишні, яка цвіте і видає тонкий запах, який і вловити важко. На суцвітті вишні -бджола збирає нектар…
Зовсім поруч кукурікає півень, вітер гойдає двері у сусідніх кімнатах. Найріднішої мами поруч вже немає давно.
Це життя.... Ну що ж, починаю ритися в у цьому ніжному віці,  і зясовую:

1.Моя бабулечка найдобріша.

2. Я наладила стосунки з татом після 40.
3. Статуетки - моя  слабкість. Такою є і красивий посуд.
4. Вважаю, що  два вуха і один рот дані людині не просто так: говорити треба вдвічі менше, ніж слухати.
5. Люблю готувати. Для мене - це складова домівки.

6. Люблю фотографувати старих людей, дітей, квіти, бо  вони природні :)

7. Я пишаюсь не лише досягненнями своєї дитини  (це її  досягнення, і її  життя), я пишаюсь багатьма своїми звершеннями. Тому мені складно "розповісти про себе коротко" :)))

8. Я люблю будувати плани, і люблю їх порушувати, коли мені цього хочеться, чи так виходить.
9. У меня мало друзів, але мені з ними комфортно.

10. Вірю в дружбу. Впевнена, щоб вона не згасала, її треба підтримувати, доглядати за нею.
11.  Я – жайвір.
12.  Мрію про свій дім, де на ділянці землі, можна ходити босими ногами.
13. Ніколи не мріяла мати шубу.
14. Поважаю людей,  у яких руки ростуть із того місця, з якого їм слід рости.
15. Люблю збирати гриби.
16. Люблю дивитися на квіти, які квітнуть.

17. Люблю Карпати.

18. Не маю жодного відношення до екстриму: стрибків із парашуту, пірнання під воду, мене це не надихає.
19. Будучи школяркою, добре знала німецьку мову, навіть без словника.
20. Я вірю в чудеса.
21. Моє щасливе число  - 6.
22. Я люблю старі фільми і мультфільми.
23. У мого чоловіка золоті руки слюсаря шостого розряду.

24. Люблю підсніжники. Коли я народилася, до пологового будинку мамі принесла їх знайома у вазочці, яка і дотепер у мене є, на згадку про народження. Вона на фото.

25. Всередині я складна людина.
26.  Я радію тому, що у мене є.
27. Я не прагну  бути досконалою, мені цього не досягти.
28.  Я мало коли пробую їжу на сіль. Визначаю її достатність по запаху.
29. Я пунктуальна,  цьому я завдячую  лише своїм батькам.
30. Безмежно люблю запах  свіжої суниці.
31. Люблю лежати на траві, серед вітру, що гуляє полем.
32. Я навчилася плавати після 30 років, і лише на спині.
33. Кіт Сеня-мій домашній чотириногий улюбленець.
34. Єдиний раз у житті була в Ялті, спомини про це місто у мене вкарбувалися на все життя. 
35. Мої  тітоньки по маминій лінії вміють професійно вишивати, плести.
37. Своїй улюбленій тьоті Галі я зобов'язана майже всім. Вона моя наставниця, моя підтримка, моя втіха. Нехай їй завжди у всьому щастить. 
38. Веду блог "Квітневий настрій". Він про мене, мої інтереси і людей, які мене оточують. 
39. Люблю фотографувати. На фото бабуля, Карпати, квіти що зняті мною.

субота, 4 квітня 2015 р.

О времени

Всю жизнь я ищу ответы, вопрошая своё сердце о Времени. И вот что оно мне ответило. Я могу привести тысячи примеров пустой траты времени, но обращаю своё внимание к обратному – к приумножению оного.

И так я говорю себе – время твоё тратится во благо, когда:

- учёба твоя – по интересу,

- труд – по призванию,

- семья – по любви,

- поцелуй – по желанию,

- еда – по голоду,

- питьё – по жажде,

- встреча – по радости,

- помощь – по разумению,

- отдых – по усталости,

- оздоровление – по болезни,

- лечение – по надежде,

- взыскание – по любви,

- творчество – по вдохновению,

- путешествие – по любознательности,

- беседа – по доверию,

- молитва – по Духу,

- жизнь – по благодати,

- смерть – по вере.
С тридцати лет время каждого твоего дня станет дороже любого серебра. С сорока – превыше цены, самого лучшего золота. С пятидесяти – оно будет дороже любой драгоценности мира. С шестидесяти - оно станет бесценным до конца твоей жизни.


Терентiй Травнiкъ. Из книги "На листе бумаги».

пʼятниця, 3 квітня 2015 р.

Всё нужно делать вовремя. Любить надо успевать

Вчера разговорился с одной старушкой, помню её ещё женщиной полной сил. Мы с ней почти одновременно пришли в Церковь, а когда я стал священником, она помогала мне в алтаре. Она сказала, что, прожив жизнь, жалеет только об одном, что так мало успела сделать дел любви. Жизнь прошла и дела прекратились. Она права: любить нужно успевать.
Казалось бы, вот он, маленькая крошечка, прыгает вокруг тебя. Как хорошо его обнять, потискать, поцеловать, но мы почему-то часто раздражаемся на них, и даже кричим. Прошло совсем немного времени, глядь, а ему уже все 15, и он требует от нас равноправия. Его уже не потискать..., но и здесь ему ещё нужны наши внимание и любовь. Не успеешь оглянуться, а он (она) уже создали свои семьи, и тебе остаётся только ждать от них звоночка по телефону, и когда позвонят - в радость. Нотации наши и привычное брюзжание они уже не потерпят. Всё, если ругался на них, не любил в своё время, то и не ной сейчас, что не уделяют тебе внимания и не приезжают. А чего к тебе ехать, если ты не любил?
У нашей клиросной вчера умерла мать. Болела очень, лежала долго. Тяжело ухаживать за стариками, и поругаешься на них, и посетуешь. А умерла, и всё. И больше не прижмёшься к маме, даже если она была старенькой и больной. Старенькая и больная, она всё равно твоя мама. Нет её, и хотел бы поцеловать, а не поцелуешь, не успел...

Всё нужно делать вовремя.
Священник Александр Дьяченко. "Записки сельского батюшки".


четвер, 2 квітня 2015 р.

Утренняя молитва

Господи, дай мне глаза, 
которые видят только хорошее в людях;
сердце, которое прощает худшее; 
память, которая забывает плохое 
и душу, которая никогда не теряет веру.

середа, 1 квітня 2015 р.

Любимая поэзия


Посвящаю своему утреннему настроению


Если утром где-то заболело,
Радуйся тому, что ты живой.
Значит, вялое, потасканное тело
Как-то реагирует порой. 
Вот ты пробудился спозаранок,
Организм твой ноет и свербит.
Не скорби о том, что ты подранок,
А проверь-ка лучше аппетит.
Если и со стулом все в порядке,
Смело челюсть с полки доставай.
Приступай к заутренней зарядке,
На ходу протезов не теряй.
И сложив себя из всех кусочков,
Наводи фасон и марафет,
Нацепи галстук и носочки,
Распуши свой тощий перманент.
Главное – под ветром не качаться,
Чтобы не рассыпаться трухой.
А вообще, ты выглядишь красавцем,
На молодку бросил взгляд лихой.
Силы подкрепив свои кефиром,
Ты готов сражаться с целым миром, 
Показать всем Кузькину мамашу,
Чтобы, елки-палки, знали наших.
Если ж нету спазмов спозаранок,
Коль кефир не пьешь, не ешь баранок.
Может, час неровен, тебя нет?
Коль пусты и душ, и рукомойник,
Может, ты уже того, покойник?
Сослуживцы вешают портрет.
Так привет вам, утренние боли!
Вы – благая весть, что я живой,
Что еще я порезвлюсь на воле
С этой вот, молодкой озорной.
Раз продрал глаза, всего ломает,
Чую, рвется жизненная нить.
А молодка позы принимает,
Дура, надо в Скорую звонить.
Эльдар Рязанов