неділя, 30 червня 2013 р.

Цитаты недели


Бабочки — создания не слишком важные, они никогда не играли заметной роли в международной торговле ни в качестве товара, ни в качестве идеи для бизнеса.
 © Коллинзовский




То, что гусеница называет концом света, учитель называет бабочкой.
 © Ричард Бах. Автор «Чайки по имени Джонатан Ливингстон».


У бабочки не годы, а мгновения, — и ей хватает времени.
 © Рабиндранат Тагор


Всю работу делает гусеница, а вся слава достается бабочке.
©  Джордж Карлин

Бабочки часто забывают, что когда-то были гусеницами.
© Шведская пословица

субота, 29 червня 2013 р.

Антуан де Сент-Екзюпері


Художник Оксана Вострикова. Маленький принц


Майбутній письменник Антуан де Сент-Екзюпері  народився 29 червня 1900 у місті Леоні. Малий Тоніо, як ласкаво називали його батьки був жвавою дитиною. Він любив малювати, фантазувати. Найбільше вабила його техніка. Мати Антуана, художниця Марі де Фонсомб, також походила з давнього вансальського дворянського роду.
Якось дванадцятирічному Антуанові випала нагода піднятися в небо. Знайомий льотчик на прізвище Ведрін облетів із ним коло над аеродромом. Відтоді хлопчина тільки і мріяв про авіацію. 
 У 1943 році у Нью-Йорку була написана мудра притча, дивовижна казка “Маленький принц”. Малюк, якого автор любовно назвав принцом, мешканець планети – астероїда В-612, несподівано зявляється перед пілотом, що зазнав аварії в пісках Сахари. Відчуваючи страшенну спрагу, можливо, приречений на смерть, льотчик знаходить собі втіху від дружби з принцом, духовну підтримку впродовж того часу, що знадобився йому для ремонту літака.
Образ принца – алегоричний, він втілює ті людські якості, які надають значення життю кожної людини. У нього добре серце, мудрий погляд на світ, він працьовитий, щирий.  З розповідей принца він дізнається про маленьку планету, про його подорожі по інших світах. Там він зустрічає людей, які присвятили своє життя безглуздим цілям. Таке життя видається принцові пустим, бездіяльним. Адже справжнє покликання людини – в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Тому-то маленький принц і любить квітку троянди, яку він сам вирощує. Він навчився бути вірним у дружбі, сумлінно виконувати обов’язки, покладені на людину життям. 
Маленький  принц – прибулець із “планети дитинства”. На планеті Земля він познайомився з лисом (цей персонажу французькому фольклорі уособлює життєву мудрість), який розповідає хлопчикові про забуті людьми ритуали дружби і любові. Забувши про щирі почуття, люди втратили справжніх друзів. Лис розкриває таємницю щастя маленькому принцові, яка полягає у відповідальності “за всіх, кого ти приручив”. 

Погляньте на небо. Спитайте себе: "Є ще така квітка чи ні? Що, як баранець її зїв?" І ви побачите, як усе змінюється...
І жоден дорослий ніколи не зрозуміє, як це важливо!
Це, по-моєму, найкраще і найсумніше місце нас світі. Це той самий куточок пустелі, що намальований і на попередній сторінці, але я намалював його ще раз, щоб вам краще було видно. Це тут маленький принц появився на Землі, а потім зник.
Придивіться уважніше до цього краєвиду, щоб неодмінно пізнати те місце, якщо колись будите в Африці, в пустелі. І коли ви там проїжджатимете, благаю вас, не поспішайте, затримайтесь трохи саме під цією зіркою! І якщо до вас підійде маленький хлопчик з золотим волоссям, який сміється і не відповідає на запитання, ви одразу догадайтесь, хто він такий. Тоді – будьте ласкаві! – не залишайте мене у великій журбі: мерщій напишіть мені, що він вернувся... (Уривок із казки “Маленький принц”).
Художник - Катерина Дуднік. Рахуючи зірки 
                        


пʼятниця, 28 червня 2013 р.

Сім п ‘ятниць на тиждень


Число сім здавна вважалось магічним. Сім днів був потоп. Кожна з семи планет мала свій день. Яку ж роль відіграє сім у фразеологізмі «сім п’ятниць на тиждень»?

Колись п’ятниця, а не неділя, була святковим днем, днем відпочинку від тяжкої селянської праці. Так було, коли наші пращури слов’яни ще не знали християнства. Щоп’ятниці відбувалися ярмарки в селах, і саме в ці дні люди купували, продавали, позичали гроші ї сплачували борги.

Отже, той, хто кожен день вважає п’ятницею, - людина несерйозна, непрацьовита. Усі думки в неї крутяться навколо розваг.

«У нього сім п’ятниць на тиждень» - так зараз говорять про людину, що часто змінює свої погляди, не має ні про що сталої думки.

четвер, 27 червня 2013 р.

Фарфорові статуетки



Дуже люблю фарфорові статуетки. Вони мають якусь надзвичайну привабливість і обов’язковість присутності чи не в кожній сім’ї. На фото ви бачите фігурки, серед них раритетні, яким по 30 років, які  маю я  в своїй невеличкій колекції. 
Коли я була ще дитиною мама часто заходила в магазин посуду та милувалася  ним, зокрема посудним  фарфоровим сервізом «Мадонна». На цей посуд  грошей не вистачало, а  на  маленькі мініатюрні статуетки  людей, звірів, тваринок кошти знаходилися. Згадуєте тематики цих мініатюр? «Лисеня», «Півник», «Пес на полюванні», «Дама з собачкою», «Хокеїст», «Хлопчик на санях» та інші.
Часто ці куплені статуетки розставлялися у серванті, на поличках, етажерках та були окрасою оселі.  Прикро, коли по необережності вони розбивалися. Ніби-то з цим йшло у минуле щось дуже цінне.
Пам’ятаю, як мамі дуже хотілося купити фігурку Галини і Левка.
Згодом вона її купила, і тепер  вона стоїть на серванті. Незабутню  Кармен  мені  мама подарувала в день мого народження. Вона, напевно, є в багатьох сім’ях. 
Про що нагадують нам ці фігурки? Про щасливе та безтурботне дитинство, про певний достаток, про плинність часу... 


середа, 26 червня 2013 р.

Швейна машинка



У моєї бабусі є швейна машинка, її виготовили в Подольську. Не знаю чи тепер працює ця фабрика.  Скільки себе пам’ятаю, скільки вона в бабусі  і є. Їй  вже більше як 50 років. Раритет…
Купили її на базарі, з рук, вона вже побувала у вжитку. Раніше не лінилися самі собі підкоротити речі, пошити спальну білизну, одяг і не тільки. «За весь товар треба  платити гроші, — міркувала бабуля, —  а це купив матеріал та й маєш готовий виріб. При чому до твого смаку й кольору».
Значним дефіцитом часів 80-90-х років ХХ століття була якісна фурнітура, запчастини до машини, машинне масло. Проте купувалися ці дефіцитні речі, втричі дорожче, і машинка працювала.   
Бабусин чоловік зробив машину з ножним приводом. Це полегшило  роботу бабулі. «Маю дві  вільні руки і веду, куди мені треба»,   так вона говорила.  
Як  я  любила слухати стукіт швейної машини.
У ньому був якийсь магнетизм.  Самій дуже хотілося вправно водити ногами по педалі. Але нічого у мене з того  не виходило.
Бабуся шила собі сама. Освіти швачки вона не мала, просто природний хист, вміння інтуїтивно розуміти як це треба зробити їй допомагало. Серед виробів були сарафани, плаття, косинки, сумки, щоб ходити до магазину та на базар. Згодом і сусідки почали заходжувати. Разом комбінували матеріали, вигадували моделі. Та звичайно, це були прості, але досить практичні речі.
Одного разу бабця мені розказала цікаву історію. Її знайома поїхала до міста та купила бюстгальтер. Розпорола його повністю по всіх швах, зробила з виробу викрійку та  поділилися з нею з моєю бабусею. Скільки вона їх нашила собі,  і не тільки собі, важко уявити. І до тепер бабуся сідає до машини, але рідше.  
А мені  все частіше й частіше  хочеться почути цей чарівний стукіт швейної машини…

вівторок, 25 червня 2013 р.

Экскурсия в раю



                                                                        Художник - Екатерина Дудник. Наш рай

В раю проходит экскурсия для обычных людей и бизнесменов.

Гид проводит инструктаж:

— А сейчас мы как можно тише пройдём и заглянем во многие двери.

— Почему тихо?

— За каждой дверью сидят представители разных конфессий, и каждый из них думает, что они в раю одни.
 
                                                                     Притча от Мирзакарима Норбекова




понеділок, 24 червня 2013 р.

Лесные косули



В нашем городском парке есть скульптура косулям. Если гости не знают гости о том, что это памятник, то эту парочку можно очень легко принять за жителей парка. Особенно отчётливо это наблюдается летом, весной, осенью. Зимой они смотрятся иначе. 


Лесные животные  гармонично  вписались в  природную среду.  Любят этот уголок парка и взрослые, и дети: фотографируются возле косуль, гладят их, умиляются.


Мне вспомнилась добрая сказочная  песня "Вернись, лесной олень" в исполнении Аиды Ведищевой (музыка Е. Крылатова, слова Ю. Энтина).  


неділя, 23 червня 2013 р.

Цитаты недели


                          Фото А. Терещенко

Эта неделя была для меня итогом небольшого путешествия. Многое переосмыслилось, многое так  и не удалось реализовать, многое осталось задуманным.

Я благодарна тому, что опять была у «корней» своих, повидала родных, пообщалась…
 
Вот, говорят, путешествие - лучшее средство образовать себя во всём: правда, точно правда! Как многому тут научишься!
© Чернышевский Николай Гаврилович

Познание стран мира - украшение и пища человеческих умов.
©  Леонардо да Винчи

 Путешествия учат больше, чем что бы то ни было. Иногда один день, проведённый в других местах, даёт больше, чем десять лет жизни дома.
© Франс Анатоль

 Путешествие как самая великая и серьёзная наука помогает нам вновь обрести себя.
© Альберт Камю

 Жизнь во время путешествия - это мечта в чистом виде.
© Агата Кристи
                                                                                          Фото А. Терещенко


субота, 22 червня 2013 р.

Легенда про подорожник



Є декілька  легенд про те, як були відкриті лікувальні властивості подорожника. Одного разу дві змії грілись на сонечку. Раптом із-за повороту виїхала повозка. Одна змія встигла уповзти з дороги, а інша затрималась, і колесо переїхало її. Люди, які сиділи в повозці, побачили, як перша змія, яка залишилася неушкодженою, уповзла, та незабаром повернулася з листом подорожника, яким вилікувала ту змію, яка постраждала. Цей випадок  ніби-то  і наштовхнув людей на думку про можливості використання рослин для лікування ран.

Не менш цікавою  є  і  така легенда:
Жив на світі старенький дідусь. Про нього йшла слава, що він володіє живою водою. В той час помирав царський син, ніхто не міг його вилікувати. Тоді придворні розповіли про дідуся-знахаря. Цар наказав його привести до палацу.

Старий погодився вилікувати царського сина. Але поспішаючи на  допомогу, впустив посудину з живою водою. Знахар впав на землю і гірко заплакав. Раптом він побачив, що на місці пролитої води проглянула з землі рослина, яка промовила: “Я забрала твою живу воду. Бери мене і спасай хворих”. І дідусь вилікував царського сина.
З тих пір і росте при дорогах цілюща трава — подорожник.

пʼятниця, 21 червня 2013 р.

Після дощику в четвер




Ще з давніх-давен люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок - важкий день, бо він присвячувався богині Місяця, ночі і темного царства. Відомо, що семиденний тиждень тісно пов’язаний з планетами. Кожній з них відповідав один день тижня, який і одержав планетне ім’я.



Якщо понеділок пов’язували з Місяцем, то четвер - з Перуном, язичеським богом війни, сонця, весни, родючості. Перун був покровителем землеробства, відав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки.’Так і народився іронічний вислів «після дощику в четвер», тобто ніколи.
Послухаємо пісню у виконанні Микити Михалкова




четвер, 20 червня 2013 р.

Богоматір із дитям

Образ Матері, заступниці нещасних і ображених, тієї, яка страждає за дітей своїх, сягає своїми коренями в глибину міфології. Це вічна, глибинна і невичерпна тема для багатьох: композиторів, поетів, письменників, художників. 
Для будь-якого християнина це  священний образ шанування Божої Матері. Скільки храмів, присвячених  Їй, пресвятій Богородиці, дорогоцінним бісером розсипано по Україні! Скільки чудотворних ікон написано та вишито! Скільки пролито перед ними гарячих християнських сліз!
Для мене моя сестричка Зоряна цього літа подарувала власноруч вишиту бісером ікону — Богоматір із дитям. Сама картина випромінює доброту, спокій, ніжність і вселяє Віру. 
Вона тепер у моїй квартирі. Це теплий оберіг. 
Коли сонячні промені потрапляють на картину — бісер чарівно сяє і переливається. 
Дякую, тобі, Зоряночко! Нехай твої  творіння радують тих, кому ти їх даруєш!




середа, 19 червня 2013 р.

Червневі канікули


Нещодавно повернулася з невеличкої подорожі до своїх родичів із Львівської області. На блозі я вже писала про свою бабцю.
Червень 2013 року мені запам’ятається неймовірним запахом смородини, яка достигає  в цьому році швидше, ніж зазвичай;

чередою корів, які йдуть пекучим асфальтом, а потім пірнають у колишній колгоспний сад, який дає змогу їм ховатися в тіні дерев;

 
квочкою, яка висиділа курчат (травневі виводки - то, за спостереженнями моєї бабусі, найкращі);


пастушками-племінниками (серед них і мій похресник), які засмагають та бавляться на природі цілими днями, а також ще кількома подіями. 


Цвітіння троянд, ірисів, ромашок, лілій, дзвіночків одночасно - це той райський куточок, у якому мені вдалося побувати та який залишиться для мене незабутнім, якого годі й шукати.




Село вразило мене своєю розміреністю в часі, непоспішністю та розсудливістю, мудрістю та вмінням бути спостережливим - це все те, чого мені тепер бракує, те, що я колись мала, будучи дитиною, та втратила, бо подорослішала...
Найголовніше, то спілкування з моїми рідними, за яке я їм безмежно вдячна.  
Дякую за гостинність та розуміння! Нехай оберігає вас Господь! 

вівторок, 18 червня 2013 р.

Путешественник. Притчи по вторникам


Один человек собрался в дорогу. С набитым рюкзаком он вышел из дома.
Его путь проходил по известным ему местам, среди буйных и плодоносящих садов. Он шёл и наслаждался видом вокруг, срывая по пути фрукты и ягоды.
Но вскоре дорога пошла в гору. Путешественник обрадовался: он взберётся на самую вершину и увидит весь мир.
По мере продвижения вверх, садов и огородов становилось всё меньше и меньше, вокруг были одни камни. Путешественник стал уставать, и всё чаще останавливался на привал, постепенно опустошая свой рюкзак, в котором ещё оставался провиант.
Но вот, после очередного отрезка пути, он присел на камень, чтобы отдохнуть и подкрепиться и заметил, что его запасы иссякли. До вершины было ещё очень далеко и его цель — увидеть весь мир — ещё не достигнута. Но, посмотрев назад, путешественник увидел у подножья горы огромную долину, полную садов, озёр и цветущих лугов.
Сидя на голых камнях, вдали от всей этой красоты, которую он покинул, путешественник заплакал.



вівторок, 11 червня 2013 р.

Каждому по яблоку. Притча



Подле старой раскидистой яблони работал седовласый дедушка. Он срывал с дерева спелые плоды и разбрасывал их в разные стороны.

Вот пришёл человек с кошёлкой и спросил его:

— Что ты делаешь?

— Я не даю яблоку упасть под дерево, — ответил старик.

— Какой в этом смысл? — удивлённо спросил человек. — Разве не разумнее было бы собрать яблоки в кошёлку, отнести домой и есть их целую зиму?

— Эге, — ответил старик. — К этой яблоне только двое знают дорогу: ты и я. Но сколько существует дорог, где проходят люди, где вдоль дорог не растут яблони! Те плоды, что ты соберёшь, ты съешь один. А те, что я разбросаю по дорогам жизни, подберут многие. И тогда свинья не съест больше одного яблока. А человеку достаточно и одного.
                                                                                            © Александр Выженко  

понеділок, 10 червня 2013 р.

А я люблю лето...


Нашла в интернете вот такой стих...

А я люблю лето, солнца рассветы
И утром о жизни с рассветом болтать.
В ромашковом поле исчезнут запреты,
В охапках тепла да со счастьем летать.

А я люблю солнце, лета рассветы
Да с солнцем в обнимку по жизни бежать.
Волшебно-безумные радуги цвета,
Безумно желание страстью пленять.

А я люблю лето, купаться в рассветах
Улыбками солнца загар принимать.
Цветочным дурманом, цветущих соцветий
Наслаждаться прекрасным, любовью дышать.
                                                      Валентина Концевич
Послушаем с детства любимую "Песенку о лете"
Удачной недели!!!


неділя, 9 червня 2013 р.

Цитати недели


Кошка, раз усевшаяся на горячую плиту, больше не будет садиться на горячую плиту. И на холодную тоже.
                                                           
                                                                                               © Марк Твен



Не умывайте кошку, иначе она перестанет умываться сама.
                                                             
                                                                                      © Бернард Шоу


Кошки умнее собак. Кто заставит восемь кошек тащить сани по тундре?
                                                             
                                                                                     © Джефф Вальдес

субота, 8 червня 2013 р.

З днем народження, Анастасіє!


Сьогодні у моєї доньки Анастасії — день народження. 
Щастя, здійснення всіх мрій та всього найкращого! 
Настюша! Нехай все буде у тебе  так, як хочеться. Ти просто вір. Віра  то найбільша сила. 
Учора Настя  захищала бакалаврську роботу. Все пройшло добре. Ми за неї дуже раді.

Моя знайома з  Росії, майстер-золоті руки, віртуоз справи рукоділля  — Злата Вдовіна  зробила персоніфіковану іграшку-оберіг Близнюка під кодовою назвою «У вас буде двійня». 


А ще Злата написала для тебе побажання: «Живи здесь и сейчас, и действуй в направлении, которое видно».

 Це знаки-зодіаку, які мешкають тепер у нас: близнюки, овен, риба.




пʼятниця, 7 червня 2013 р.

Улыбнись…


Улыбнись…
Тебе идет улыбка.
Радость из нее мне сотвори.
Я поймаю золотую рыбку,
И желанья сбудутся твои.
Правда, я пока еще ни разу
Золотую рыбку не ловил.
Просто все мы жили в мире сказок,
Этот мир мне и поныне мил.
Хочется порою впасть в наивность,
Словно жизнь лишь только началась.
Золотая рыбка оказала милость —
Приплыла сама к истоку синих глаз…

Андрей Дементьев, 2010


четвер, 6 червня 2013 р.

Прикмети червня


Як то кажуть: прикметі вір, але і перевір.
Червень у народі називають хліборост.
 Лист на дубі розвернеться - добре ловляться щуки.

Якщо хрущі, літаючи, гудуть - на ясну, тиху і теплу погоду.
Комарі літають роєм - також на погоду.
Комарі та мошки стовпом - на гарну погоду.
Багато комарів - врожай на ягоди, а мошки - на гриби.
Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника поблизу немає - через добу збереться на дощ.
На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне.
Якщо одсиріло в покосах сіно - на дощ.
Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й фуркають - на негоду.
Кулик залишає болото і літає по полю - на ясну, теплу погоду.
У лісі часто чути спів дятла - на холод і негоду.
Якщо збільшується «плаксун» (західний вітер), то неодмінно надме дощу.
Рясно зацвіла акація - на врожайний рік.
Поникли квітки картоплі - бути негоді.
Небо хмарне, а квіти жовтцю відкриті - дощу не буде.
Якщо листя папороті скручується донизу - перед ясною погодою, а випростується - на негоду.
Початок цвітіння горобини оповіщає про масову появу попелиць.
2 червня — Талагія.
«На Талагія велика надія», - казали, спостерігаючи за погодою, яка мала запрогнозувати сприяння урожаю овочевих культур.
3 червня — Костянтина.
Якщо в цей день буде дощ із градом, то 3 грудня - сніг із крупою.
Ретельно спостерігали, яким буде день - сонячним чи дощовим, - то так піде й на осінь.
7 червня — Іванів день.
Сильні роси на Іванів день - до хорошого врожаю.
10 червня – тихий день, то чекають на хороший врожай.
14 червня.
Якщо в цей день іде дощ, то така погода буде до кінця місяця.
Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.
16 червня - Луки.
Придивлялися, звідки дме вітер, а півдня - яровим хороший ріст, з північ-
ного заходу - до негоди, мокрого літа, зі сходу - на хвороби.
Дощ увесь день - буде багато грибів.
Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.
18 червня — Дорофія.
Починаються найкоротші, горобині ночі. На сході сонця спостерігали за вітрами, якщо погода тепла і ясна - зерно буде велике.
22 червня — Кирила.
Зацвіла липа - на тепле сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
24 червня - Варфоломія і Варвари.
З цього часу починає коротшати день. Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили.
25 червня - Онуфрія, Онопрія.
День   літнього   сонцестояння. Це останній термін посівів гречки.
До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна.
На Онопрія рясні роси - на добрий врожай.
29 червня — Тихона.
З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».
30 червня.
Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.



середа, 5 червня 2013 р.

Пісенька з варіаціями




  




І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт, 
 І наперед не треба ворожити,
 І за минулим плакати не варт.


Тож веселімось, людоньки, на людях,
 Хай меле млин свою одвічну дерть.
 Застряло серце, мов осколок в грудях,
 Нічого, все це вилікує смерть.

 Хай буде все небачене побачено,
 Хай буде все пробачене пробачено,
 Хай буде вік прожито, як належить,
 На жаль, від нас нічого не залежить...

 А треба жити. Якось треба жити.
 Це зветься досвід, витримка і гарт.
 І наперед не треба ворожити,
 І за минулим плакати не варт.

 Отак як є. А може бути й гірше,
 А може бути зовсім, зовсім зле.
 А поки розум од біди не згірк ще, –
 Не будь рабом і смійся як Рабле!

 Тож веселімось, людоньки, на людях,
 Хай меле млин свою одвічну дерть.
 Застряло серце, мов осколок в грудях,
 Нічого, все це вилікує смерть.

 Хай буде все небачене побачено,
 Хай буде все пробачене пробачено.
 Єдине, що від нас іще залежить, –
 Принаймні вік прожити як належить.
               Ліна Костенко

вівторок, 4 червня 2013 р.

Болезнь глаз. Притча от Мирзакарима Норбекова


Приходит человек к лекарю.

— Погибаю, — говорит. — Ох, живот болит! Лекарь, спаси меня, умоляю!

Лекарь посмотрел на него:

— Что ты ел?

— Да я, — говорит, — работаю пекарем. Целая печь хлеба сгорела. Ну, осталось там немного не до конца сгоревших буханок, вот я их каждый день ем. Жалко ведь добро!


Тогда лекарь говорит своему ученику:

— Принеси-ка лекарство от слепоты. Пусть каждый день по три капли в глаза капает.

Пекарь спрашивает:

— Ты что, издеваешься надо мной? Я же зрячий! У меня живот болит!

— Да нет! Если ты зрячий, тогда почему ел горелый хлеб?

понеділок, 3 червня 2013 р.

Дива техніки


Неймовірно, але оркестр відтепер може грати за допомогою мобільних телефонів і планшетів. Так чеський симфонічний оркестр виконав оперу «Кармен» без будь-яких традиційних інструментів. 
У винахідливості програмістів і майстерності музикантів можете переконатися, переглянувши відео.


Диригент – Либор Песек 
Квітень, Прага



неділя, 2 червня 2013 р.

Цитати недели



Нет на земле гимна торжественнее, чем лепет детских уст.
                           © Виктор Мари Гюго

Дети — живые цветы земли…
                          © Максим Горький


Если люди говорят плохое о твоих детях — это значит, они говорят плохое о тебе.
                           © Василий Александрович Сухомлинский

Ребенок — это грядущее.
                         © Виктор Мари Гюго