вівторок, 31 грудня 2013 р.

До Нового года полшага


До Нового года полшага,
 Красиво наряжены елки.
 Гирлянды из яркой бумаги
 Блестят на зеленых иголках.

 Вальсирует снег серебристый
 Под тихую музыку ветра.
 Гора мандаринов душистых
 С оранжево-желтою цедрой
 Уложена, так же как в детстве,
 В хрустальное тонкое блюдо.
 Бокалы стоят по соседству,
 И хочется, хочется чуда!!!

 Пусть в дом вместе с боем курантов
 Здоровье войдут и удача,
 Любовь, вдохновение, таланты,
 Достаток и счастье в придачу!

 Пусть впредь нас минуют ошибки,
 Потери, тоска и невзгоды!
 Давайте друг другу улыбки
 Дарить и тепло.
 С Наступающим годом!


 Автор неизвестен

понеділок, 30 грудня 2013 р.

Наша новорічна красуня


Ось і наближається новий рік – уже 2014. Вчора ми поставили ялинку.
Цьогоріч купили ангелка, який переливається різними кольорами, бо має всередині діоди світла. Дуже симпатичний. Доня в Києві придбала сову, ось ця красуня. 


Від Злати Вдовіної, прекрасної майстрині, маємо чудесних близнюків та овна.


 

Раз, два, три – ялинка, вогниками гори!


Бажаю всім бути в колі найрідніших, найдорожчих людей. Здоровя, здійснення мрій!  

неділя, 29 грудня 2013 р.

Імперський пиріг


Учора смакували чудовим імперським пирогом «Кайзервальд» із медовою начинкою, волоськими горіхами та фісташками. Пиріг вперше було створено у Львові італійцем Роберто Бандінеллі за стародавніми рецептами.
За легендою, солодкий витвір львівських майстрів часто подавали до столу Його величності цісаря Австро-Угорщини Франса Йосифа.
Справді, пиріг надзвичайно смачний та ситний. Фото сесію з пирогом переглядаємо разом!



субота, 28 грудня 2013 р.

Легенда. Звідки взялася срібна мішура на ялинці?


А звідки взялася срібна мішура на твоїй ялинці, знаєш? 
Давним-давно жила на світі бідна, але дуже добра жінка. І мала вона багато дітей. Наближалося Різдво, тому жінка прикрасила ялинку. Різдвяна красуня вийшла скромною, лише кілька прикрас виблискували у вечірніх сутінках. Уночі, коли всі міцно спали,  ялинку ще й обплели павуки. Та Христос, побачивши безмежну доброту серця бідної жінки, благословив ялинку, а густу павутину перетворив на сяюче срібло.

середа, 25 грудня 2013 р.

Гора народила мишу


Цей семантично наближений вираз належить ще давньогрецькому байкареві Езопу. У широкому мовленнєвому обігу він функціонує після появи у другій книзі «Листів» Горація — «Мистецтво поезії». Цією фразою автор засуджує поетів, які більше обіцяють, ніж роблять, порівнюючи їх при цьому з горою, яка народила мишу.У сучасному значенні вираз вживають у випадках, коли попередні обіцянки і реклама значно перевершують досягнуті результати й викликають неприховане розчарування тих, хто на них покладався.

вівторок, 24 грудня 2013 р.

Притча. Розмова двох свічок


«Шкода мені тебе, — сказала свічка своїй подрузі, яку щойно запалили. — Короткий твій вік. Ти скоро догориш і тебе не стане. Я щасливіша за тебе. Я не горю, лежу спокійно на боці й проживу ще досить довго». Свічка, яка горіла, відповіла: «Я нітрохи не шкодую про це. Моє життя прекрасне й сповнене значення. Я горю, і віск мій тане, але від мого вогню запалюється безліч інших свічок, і мій вогонь від цього не зменшується. А коли віск і гніт згорять, то вогонь мій — душа свічки — з’єднається з вогнем простору, часткою якого він є, і я знову повернуся у свій чудовий і сяйний вогненний дім. А нині я світлом своїм розганяю морок ночі, радую оченята дітей, оздоровлюю повітря біля ліжка хворого, бо збудники хвороб не люблять живого вогню, підношусь символом молитовного поривання перед священними образами. Хіба коротке життя моє не прекрасне?! І мені шкода тебе, незапалена моя сестро. Шкода твоєї долі. Ти не виконала свого призначення, і де душа твоя — вогонь? Так, ти пролежиш цілою довгі роки, але кому ти потрібна така, і яка радість і користь від тебе? Ліпше горіти, ніж спочивати, тому що в горінні — життя, а в сплячці — смерть. Ти жалієш мене, що я скоро згорю і перестану жити, але ти у своїй бездіяльності й не починала існувати, так і помреш, не почавши. А життя обмине тебе».

понеділок, 23 грудня 2013 р.

Любимая поэзия


 Чтоб жить светло в гармонии с судьбой,
 Достаточно настроями благими
 Себе позволить быть самим собой.
 А всем другим позволить быть другими.
                                                 © Игорь Тютюкин

неділя, 22 грудня 2013 р.

Цитаты недели


Художник - Мари Кузнецова. Почти зима
Настроение — это когда ты «в духе», а вдохновение — когда «в Духе».
 © Александр Круглов
Художник - Екатерина Кузнецова. Коробочка со нами
Пессимизм — это настроение, оптимизм — воля.
 © Ален

Лучшее украшение жизни — хорошее настроение!
 © Алексей Батиевский

пʼятниця, 20 грудня 2013 р.

Художник Олександр Маскаєв



Олександр Васильович Маскаєв народився в 1959 році. Закінчив Тюменське художнє училище, факультет станкового живопису.
Творчу діяльність почав у м. Нижнєвартовське. Протягом багатьох років брав участь у виставці «Художники Сибіру», займався викладацькою роботою. Член Союзу Професійних художників Росії. Живе і працює в м. Луховиці Московської області. Співробітничає з галереями Москви і Росії. Роботи автора знаходяться в приватних колекціях Росії, Японії, Італії, Німеччини та інших країн. Розробив авторське направлення – казки  живопису для дітей і дорослих.





вівторок, 17 грудня 2013 р.

Притча про птицу и насиженное место


Каждый день птица находила себе укрытие в ветвях сухого дерева, стоявшего посреди огромной необитаемой пустыни. Однажды налетел ураган и вырвал дерево с корнем.

И пришлось бедной птице пролететь сотни миль в поисках укрытия – пока она не прилетела, наконец, в сад, где журчала вода и благоухали увешанные плодами деревья.

Если бы сухое дерево уцелело, никакая сила не заставила бы птицу покинуть насиженное место.

понеділок, 16 грудня 2013 р.

Моїй бабусі - 86 років!



Сьогодні моїй бабусі виповнюється  86 років! З днем народження, рідненька!
Найміцнішого здоров'я та усіляких гараздів! 

неділя, 15 грудня 2013 р.

Цитаты недели



Художник -  К.Хаворт 
Портрет должен быть картиной и характеристикой лица.
 ©  Илья Ефимович Репин

Дело не в том, чтобы научиться рисовать, а в том, чтобы научиться мыслить.
 ©   Стендаль

Художник - В. Кирдий
Картина — песня без слов.
© Константин Федорович Юон


субота, 14 грудня 2013 р.

Легенда про шипшину


Жила в далекій станиці бідна дівчина-козачка. Єдиним її багатством була надзвичайна краса. Полюбила вона молодого козака, на нещастя, теж бідного. Присягнулися молоді люди у вірній любові один одному, але вже нависла  над ними біда.
Примітив красиву дівчину станичний отаман і став переслідувати її, а молодому козакові прийшла пора йти на військову службу. Ненавистю відповідала красуня на усі домагання отамана, але це не зупинило лиходія і в одну з темних ночей його слуги викрали дівчину з рідної домівки. Довго тримав він її в темниці, але в день весілля вдалося їй убігти в найближчий ліс. Згадалися їй щасливі зустрічі з коханим, не витримала вона сердечних мук і позбавила себе життя. А на місці її загибелі виріс пишний кущ з ніжно-рожевими запашними квітами.
Побачив одного разу отаман красивий кущ, хотів зламати квітучу гілку, але усі вони миттєво покрилися колючими шпильками.
А восени на цих гілках з'явилися яскраво-червоні, схожі на краплі крові плоди. Добрі люди збирають ці плоди, п'ють з них чай, і цей чай повертає їм бадьорість і здоров'я.

пʼятниця, 13 грудня 2013 р.

День народження блогу


12 грудня блогові «Весняний настрій» виповнився один рік. 
Мені дуже приємно бачити коментарі від читачів, їх активність. Дякую, що ви зі мною!!! 
Найулюбленішими віршами від Ельдара Рязанова, якими 12 грудня 2013 року ми відкрили перший пост блогу,  ми сьогодні продовжуємо читати його вірші.    

Прошедший год был мною недоволен, —
чего-то я себе напозволял.
Теперь я неугоден, недозволен…
Все говорят, в опалу я попал. 
Прошедший год предал меня забвенью,
а если проще, предал он меня…
Но я не предавался огорченью, —
какие-то интриги и фигня. 
От жизни оттолкнув, меня ломают.
Не в силах ухватить я новый шанс.
О мой характер ноги вытирают,
а всё ж никак не могут взять реванш. 
Тот год ушел… А новый мной доволен,
я в нимбе весь, взошла моя заря…
Но ныне болен я, что вседозволен
и помещен в листки календаря.  
Потрафил, видно, я… Власть в упоенье.
Меня размножив, предала меня.
И я тону в повальном одобренье,
Которое такая же фигня.
 Как время меня нынче обожает!
Лелеет, холит, мне дает карт-бланш
и до смерти в объятиях сжимает —
берет свой задержавшийся реванш. 
    © Эльдар Рязанов 1983




четвер, 12 грудня 2013 р.

Прошу прощения у тех...


Прошу прощения у тех,
 Кого обидела случайно,
 Я не со зла, но это грех,
 Грешны мы все неизначально.
 … Прошу прощения у тех,
 … Кого я в душу не впустила,
 … То может быть совсем не грех,
 … Но не смогла и дверь закрыла.
 Прошу прощения у тех,
 Кого не поняла, забыла,
 Я, как и многие из нас,
 Кого-то просто отпустила.
 … Прошу прощения у тех,
 … Кого я разочаровала,
 … Наверно, просто не смогла
 … И многого не понимала.
 Прошу прощения у всех,
 Обиды не храню, не мстила,
 Прошу: Простите Вы меня!
 А я уж всех давно простила.


середа, 11 грудня 2013 р.

Господи, спаси нас и помилуй


 Господи, спаси нас и помилуй,
 Сохрани нам доброту и стыд.
 Чтобы споры не решались силой,
 Чтоб мы жили всласть, а не навзрыд.

 Мы приходим в этот мир однажды
 И не повторимся никогда.
 Только тот, кто умирал от жажды,
 Знает, как вкусна в песках вода.

 Только тот, кто бедами разрушен
 И кому так трудно меж людьми,
 Знает цену настоящей дружбе,
 Знает силу истинной любви.

 А пока мы столько нагрешили
 Пленники интриг и суеты
 Не в каком-то там чужом Алжире,
 На Руси звереют от вражды.

 Господи, спаси нас и помилуй,
 Охрани от зависти и зла,
 Чтоб не стыдно было над могилой
 Говорить нам добрые слова.

© Андрей Дементьев



вівторок, 10 грудня 2013 р.

Притча про любовь



— Здравствуйте! Мне, пожалуйста, один билет. В один конец. Только туда.

 — В один конец не бывает. Только туда и обратно!

 — Ну, тогда давайте туда и обратно. На сегодня!

 — На сегодня уже давно нет.

 — А на когда есть? Только на самое ближайшее время! Очень надо!

 — Самое ближайшее… Извините, только через год.

 — Давайте хоть через год… На целый день, пожалуйста!

 — На целый день по лимиту не положено!

 — Ну, хоть на час тогда!

 — Свободна только всего лишь одна минута!

 — Хорошо. Давайте на одну минуту!

 — Э-э… Есть на три часа, но это только через два года…

 — Нет, давайте через год на минуту!

 — Так. Тогда проверяем параметры: один билет туда и обратно, через год, на одну минуту. Всё верно? Согласны? Оформляем?

 — Да!

 — Держите Ваш билетик в детство!

 — Спасибо огромное!

 — А позвольте полюбопытствовать?…

 — Конечно.

 — Всего минута… Что Вы будете делать? Что Вы сможете успеть сделать…

 — Я крепко-крепко обниму своих родителей, сразу обоих, одновременно!

понеділок, 9 грудня 2013 р.

Художник Леонід Баранов


Герої картин художника Леоніда Баранова — сільські старички. Все його мистецтво родом із дитинства, із села Бобильово, де  він жив у бабусі Марії Єгорівни до армії.








неділя, 8 грудня 2013 р.

Цитаты недели


Если бабушки и дедушки считают необходимым вмешиваться в воспитание своих внуков, это показывает лишь, что они не слишком преуспели в воспитании своих детей.
                                                                                © Роберт Лембке
Всякая бабушка убеждена, что внуки у нее совершенно чудесные, хотя воспитываются совершенно неправильно.
                                                                                  © Бабушкин парадокс


субота, 7 грудня 2013 р.

Легенда про сестричок


Жила за татарської навали удова. Мала двох дівочок-квіточок. Гарні дівки вродилися, як писанки. З лиця воду, кажуть, пити можна. А майстрині! Чого лише не вміли - шили, пряли, вишивали, квіти ростили, хліб косили їх роботящі вправні руки... Прийшла біда - напали на село вороги... Запалали оселі, заплакали діти. Покликала мати дівчат: "Тікайте любі, краще смерть, ніж ворожа неволя". Схоронилися дівчата в лісі за селом... Спалили, пограбували село татари, лишивши згарище поїхали собі. Повернулися дівоньки - ні хати, ні матусі, лиш згарище. Заплакали дочки... Від сліз дівочих, що скочувалися з личок чарівних, виріс на згарищі кущ. А що матір звали Килиною, то в пам'ять про неї нарекли дівки рослину КАЛИНОК.

пʼятниця, 6 грудня 2013 р.

А радоваться жизни ты умеешь?


А радоваться жизни ты умеешь?
 Обрадуйся, а то ведь не успеешь.
 Вон как летят стремительно года.
 Куда же нам откладывать? Куда?
 Ведь ты всё старше. Значит, всё острее
 Вопрос о сроках. Радуйся быстрее!
                                             Лариса Миллер

четвер, 5 грудня 2013 р.

Нове - це добре забуте старе. Крилатий вислів


У 1824 році у Франції вийшли мемуари модистки Марії-Антуанетти мадемуазель  Бертен, в яких вона ці слова сказала з приводу оновленого нею старого плаття королеви(у дійсності її мемуари підробка),  - автор їх Жак Пеше. Думка ця була тоді сприйнята як нова тільки тому, що вона була добре забута. 

середа, 4 грудня 2013 р.

Ветер закружился над деревней


Ветер закружился над деревней,
хищный ветер из холодной мглы…
Завздыхали бедные деревья,
закачались голые стволы.
 
 
Сокрушенно наклонялись елки —
шум верхушек, шелест, шорох, стон…
Словно где-то ехал поезд долгий
под какой-то затяжной уклон.
 
 
Слезы с веток сыпались на крышу,
сучья глухо падали в траву.
Этот безутешный шепот слышу,
с чувством сострадания живу.
 
 Эльдар Рязанов,   12 апреля 1986

вівторок, 3 грудня 2013 р.

Притча. Школа зверей


Однажды звери в лесу собрались и решили открыть школу. Среди них были кролик, птица, белка, рыба и угорь, и они сформировали совет директоров. Кролик настаивал, чтобы в программу занятий вошёл бег. Птица настаивала, чтобы в программу занятий вошло летание. Рыба настаивала, чтобы в программу входило плавание, а белка говорила, что абсолютно необходимо внести вертикальное лазанье по деревьям. Они объединили все эти вещи и составили расписание занятий. Потом они стали настаивать, чтобы все животные изучали все предметы.

Хотя кролик и получал пятёрки по бегу, с вертикальным лазаньем по деревьям у него были трудности. Он постоянно падал на спину. Довольно скоро он получил какое-то повреждение мозга и бегать больше не мог. Оказалось, что вместо пятёрки по бегу, он получает тройку, а по вертикальному лазанью, конечно, всегда единицу.

Птица очень хорошо летала, но когда ей пришлось рыть норы в земле, она не могла делать этого хорошо. Она постоянно ломала клюв и крылья. Очень скоро она стала получать тройки по летанию, единицы по норокопанию и испытывала адские трудности в вертикальном лазанье.

В конце концов, первым по успеваемости животным в классе оказался умственно отсталый угорь, который делал всё наполовину. Но учредители были довольны, потому что каждый изучал все предметы, и это называлось «широким общим образованием».


понеділок, 2 грудня 2013 р.

Прикмети грудня. Продовження


17 грудня - Варвара. У цей день за старих часів траплялися найсильніші морози. Про цей день казали, що зима мости мостить. І приказка була: «Варвара мостить, Сава гострить, а Нікола цвяхи».
Ясна Варвара до морозу.

18 грудня - день Сави Освяченого. У давнину казали: «Сава дорогу Саліта», «Сава стелить, Сава цвяхи гострить, Сава шлях засалені».

19 грудня - Микола зимовий. На Русі два Миколи. Є ще весняний. На зимовий стояли Нікольський морози. Була така прикмета - коли на Николин день слід замітає - дорозі не стояти. Помічали: «Якщо Николин день холодний, то гарний буде врожай. Іній на Ніколу теж говорив на користь врожайного року. Ще дивилися, якщо перед Ніколою був іній, то багато вродить вівса. З Миколи відкривалися зимові сільські базари та ярмарки, встановлювалися ціни - «Нікольський торг всьому указ».

22 грудня - день Анни Зимової. За народними прикметами на Анну Зимову зима встановлюється до весни. Це самий короткий день у році. У цей день дивилися, скільки навалило снігу. Якщо до самого паркану, то літо буде погане, а якщо залишився хоч невеликий проміжок, то бути врожаю.

25 грудня - Спиридон Сонцеворот. Сонце повертає на літо, а зима - на холоди. Якщо в цей день яскраво світить сонце, то і Новий рік буде ясним і морозним, якщо ж похмуро й похмуро, то 1 січня буде сиро і тепло. З цього дня потроху починає додаватися день і зменшуватися ніч. «Сонцестояння у світла верне вісь, ночі на спад, дні на підріст». «Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день». «Звідкіль вітер на сонцевороту, звідтіль буде стояти до Сороков (22 березня), весняного рівнодення».


29 грудня - Агєєв день. На Агея іній - на святки тепло. Якщо на Агея мороз, то він простоїть до хрещення.

Ну от, тепер саме час подивитися за прикметами, якою буде новорічна ніч, та й всі зимові свята.

неділя, 1 грудня 2013 р.

Прикмети грудня


Народна прикмета зауважує: «У грудні сім погод на дворі: віє, дме, кружляє, рве і мете». У грудні сумували, що не можна з'їздити в ліс через несталого шляху. На возі їхати пізно, загрузнеш, а на санях рано, санного шляху ще немає.

Помічали, що якщо граки не відлетіли у теплі краї, зима буде теплою. А ще селяни дивилися по грудню, яким буде врожай в наступному році. Якщо снігу в грудні випало багато, то буде врожай пшениці, а якщо грудень малоснежен, врожаю чекати не варто ... Дивились і на роги ... місяця. Якщо молодий місяць був круторогим і особливо яскравим, то скоро прийде холоднеча. Якщо ж роги були пологими, то зарядить сумовитий дощ. Перерваний коло біля місяця обіцяв сніг.

1 грудня - день Платона і Романа. У цей день дивляться, яка стоїть погода за вікном. Яка вона 1 грудня, такий і вся зима буде. У цей день овочівники радять садити цибулю на вигонку. Сіяти насіння на зелень - петрушку, ревінь, кріп.

3 грудня - Прокл. Коли в цей день піде сніг, то на наступне літо 3 червня піде дощ.

4 грудня - Введення. Хоч цей день і називали на Русі «воротами зими» - «Введення прийшло - зиму до хати завело», погода в цей день раз на раз не доводиться. Бував як лютий мороз, так і відлига. Тому в народі говорили, що Введенський морози зиму не становят. Якщо ж до Введення погода стояла тепла, а 4 грудня різко Холодніло - бути суворій зимі. У такому випадку говорили: «Введенська морози рукавиці на мужика наділи, холоднечу встановили, зиму на розум наставили».

5 грудня - Прокопій. На цей день у народі існувало безліч приказок і прикмет: «Прокоп по снігу ступає - дорогу копає», «Прийшов Прокіп - розрив замет», «Прокоп доріжку прокопав, а Катерина (7 грудня) укатати». З цього дня в колишні століття встановлювався хороший санний шлях.

6 грудня - Митрофан. Діставай шубу та каптан. Якщо на Митрофана йде мокрий сніг, який на очах перетворюється в дощ, і дме північний вітер, то бути дощу і 6 червня.

7 грудня - день Катерини-санніци. У старовину в цей день було велике гуляння - відкриття візництва - «Катерина на санках котить до Зимового Єгоров в гості». На Катерину починали їздити на санях. «Катеринин день прийшов - катання привів». Ясна погода на Катерину - до холодної зими. За старих часів помічали: «З Катерин зима доймет, не києм, то палицею, не голодом, так холодом».

9 грудня. Юріїв день. Він же Юрій Холодний. У цей день в період кріпосного права на Русі селяни могли перейти від одного пана до іншого. Соборне укладення від 1649 року скасував цю можливість. Тоді й народилася в російського народу приказка: «Ось тобі, бабуся, і Юріїв день!» Взагалі Юрія на Русі два - холодний (зимовий) і голодний (весняний). У народі говорили: "Юрій з мостом, а Нікола з цвяхом". Сільські жителі казали, що на Юрія Зимового «ведмідь у барлозі міцно засинає, а вовки тиснуться ближче до сільським задвірках».

12 грудня - Парамон Зімоуказатель. Коли в цей день хуртовина, то помста вона буде до Миколи. У цей день намагалися зустріти схід сонця, тому як була така прикмета - «Якщо на Парамона ранок червоне - бути всьому грудня ясним». З Парамона земля кам'яніє, річка холоне. «Сніг на всіх сідає, нікого не боїться».

13 грудня - Андрій Первозванний. Тиха вода - спокійна зима, галаслива - бурі, холоду.


14 грудня - день святого Наума. «Пророк Наум наставить на ум». У цей день в дореволюційній Росії батьки віддавали хлопчиків у науку до дяка, відставним солдатам та іншим людям, які могли навчити дітей грамоті. У заздалегідь обумовлений день майбутній вчитель приходив в будинок батьків учня, де його зустрічали з пошаною, садили з поклонами у передній кут. Батько брав сина за руку і як би передавав його вчителю, просячи навчити уму-розуму, а за недбальство карати батогом - «Сина грамоті учи, уму-розуму вчи, як вчили нас, вчи - частіше батогом хлеще».

субота, 30 листопада 2013 р.

Легенда про долю


Художник - К. Маковський
Жили собі два брати — один багатий, а другий — бідний. Якось вийшов бідний на братове поле і бачить, що полем ходить якась жінка, збирає колосся і втикає їх у снопи. Ось він і питає: «Хто ти така?» — «Я — Доля твого брата». — «А де ж моя Доля?» — «Вона лежить отам, під грушею». — «Що мені треба зробити, аби й моя Доля була такою ж роботящою, як ти?» — «А ось я тобі дам пораду: візьми ти доброго дрючка, підійди під ту грушу, підкравшись до своєї сонної долі, впіймай її, бий, що є сили, й примовляй при цьому: ось тобі, лиха Доле, за те, що не йдеш у поле працювати на мене, коли біда зовсім уже насіла! Допомагай мені, не то — вб’ю!» Бідняк так і вчинив, після чого все в нього пішло на лад, і він невдовзі зробився багатшим за свого брата.